Вишивка гладдю для початківців: поетапний опис техніки, схем та малюнків з порадами, як навчитися створювати обємну вишивку

Види гладі

Сьогодні розрізняють кілька видів гладі. Переважним моментом можна назвати те, що в одній композиції можна комбінувати одразу кілька різновидів.








Головне тут знати характерні риси та особливості кожного виду, щоб правильно розуміти, з чим його можна поєднувати, а з чим не варто.









Представляємо вашій увазі наступну класифікацію:

  1. Проста гладь. Характерною рисою даного виду гладі є те, що вона має однаковий вигляд і з виворітного, і з лицьового боку полотна. Розташування стібків паралельно одне до одного. Саме з неї рекомендують починати знайомство з цим видом вишивки. Простий гладдю добре прикрашати рушники, носові хусточки, спіднички та інше.
  2. Гладь із настилом. Тут уже виходить об’ємний малюнок, тому що стібки лягають частково один поверх одного.
  3. Кольорова гладь. Для неї можна використовувати нитки різних кольорів. Більше того, тут уже не обійтись паралельними стібками. Таку техніку відрізняє особливий перехід від одного кольору до іншого. Не виключено й хаотичне змішування відтінків — завдяки йому досягається ефект тривимірності.
  4. Китайська гладь. Є найдавнішим прикладом вишивки гладдю. Її особливість – виконання малюнка на шовкових полотнах. Тут присутні плавні переходи від одного тону до іншого, що значно ускладнює роботу майстрині та вимагає від неї гострого ока. Але разом із цією складністю і приходить особлива чарівність, адже картини виходять вишуканими, чарівними.
  5. Володимирська гладь. Тут переважають природні мотиви і орнамент, що повторюється. Основні кольори – відтінки червоного, жовтого, синього та зеленого.












Види стібків

Для новачків найкраще розпочатиме освоєння вишивки гладдю з простої гладіні. Для створення гри кольору можна вишивати стібки у різних напрямках щодо один одного.






Послідовність виконання дій така:

  • Заправляєте нитку в голку. Зав’язуєте на кінчику петельку. Вдягаєте голку в тканину таким чином, щоб вузлик опинився на вивороті.
  • Починаєте укладати стібки паралельно один одного. При цьому їх не потрібно сильно стягувати, щоб тканина не почала кушкуватися. Укладати їх потрібно щільно, щоб полотна не було видно.