Особливості вибору візерунка
Новачкам для в’язання стрічкового мережива краще використовувати готові схеми, призначені для цієї техніки. Правильніше вибирати нескладні варіанти, що допоможуть зрозуміти основні принципи роботи, не ускладнюючи процес.
- Дослідні майстрині можуть власноруч становити для себе схеми стрічкового мережива.
- Для цього достатньо взяти за основу будь-який ажурний мотив, що сподобався.
- Зазвичай відбувається його поділ навпіл. Частини монотонно повторюються, приєднуючись один до одного.
Залежно від вибраного малюнка може змінюватись ширина смуги.
Способи з’єднання мотивів у стрічковому мереживі
При в’язанні самої стрічки кожен новий напівмотив розташовують поверх попереднього. Цього добиваються, пров’язуючи чергову частину схеми, що повторюється, на основі арки, створеної над останньою пелюсткою попереднього напівмотиву.
- Для отримання красивого крою виробу вдалий початок в’язання в стрічкових мереживних смужках робити з цілого мотиву.
- Після цього ланцюжком один над одним мають половинки від початкової схеми.
- З’єднання готових стрічок у виробі можна різними способами.
- Простим варіантом вважається зшивання за допомогою голки.
Інструментом підчіплюють крайні петлі двох окремих смуг. Більш складний спосіб з’єднання полягає у прикріпленні різних стрічок у процесі в’язання. У цьому випадку в готовому виробі відсутні шви.
