В’язання кокетки (гачком та спицями): вчимося в’язати від горловини по колу. Фото кращих викрійок з оригінальним об’ємним візерунком
Досить складний, але завжди неодмінно цікавий елемент в одязі – це гарно виконана кокетка. Його досить часто виконують, як досвідчені майстрині, так і модниці, які тільки недавно долучилися до в’язання спицями, однак не змогли встояти перед спокусою, зв’язати для себе предмет туалету настільки красивий і витончений.
В основному складність при вив’язуванні кругової кокетки полягає в тому, щоб зуміти правильно розрахувати все до дрібниць так, щоб виріб лягло на плечі просто ідеальним чином, без утворення непотрібних хвиль або, навпаки, стяжок.
Не менш важливим моментом вважається облік, а потім саме в’язання паростка, завдяки якому кокетка не їхатиме назад.
Ознайомившись до того, як приступити до такої цікавої та непростої роботи, з основними принципами, закладеними в розрахунок кокетки, а також обравши схему, що найбільш сподобалася, можна додатково подивитися один або кілька відео уроків, щоб найбільш детально вникнути в техніку майстерності.
src=”/wp-content/uploads/p>
Кокетка спицями може бути пов’язана по-різному – підніматися знизу нагору, спускатися з верху до низу, бути поперечною.
Як правильно зняти мірки для в’язання кокетки
Потрібно зняти мірки, перш ніж приступати до проведення необхідних розрахунків:
- Коли прийнято рішення про те, щоб виріб був, як кажуть «під шийку», де горловина щільно облягає шию, варто додатково зробити вставку у вигляді застібки. Вона може розташовуватися як спереду, так і ззаду, а може бути з бічної частини. Для цього робиться замір довжини горловини;
- Для проведення виміру обхвату плечового пояса, опускаються трохи нижче, на сантиметрів одинадцять або тринадцять;
- Там, де проходить рівень пройм, вимірюється максимальне обхват тулуба, для чого руки необхідно буде підняти. Після цього на вказаному рівні проводиться замір обсягу по плечах;
- Визначається довжина самої частини кокетки.
Розрахунки для в’язання кокетки спицями
Коли подібну роботу виконують уперше, то майстрині радять скористатися вже готовим описом. Це дуже полегшить. Як в’язання кокетки з ажуром, так щільного виробу за готовими виконаними розрахунками.
Тому, кому цікавіше виконувати всі дії самостійно, спочатку рекомендується ознайомитися з теоретичними викладками:
- Насамперед потрібно виконати розрахунок за щільністю в’язання з вибраним матеріалом та спицями;
- За усередненим значенням вимірів різниця повинна становити двічі, між довжиною кола горловини та обхватом пояса плечей. Наприклад, якщо значення першої мірки становить п’ятдесят шість сантиметрів, то у другої приблизне значення виходить рівним сто десять. Вимір номер три перевищує перший в одну і три десятих, що означає відповідність ста сорока трьом сантиметрам. Скориставшись цими значеннями, з урахуванням густини в’язання проводяться подальші розрахунки. Пов’язані з кількістю петель як для горловини, так і для мірок номер два і номер три;
- Коли розраховані ці показники, то починають з’ясовувати кількість добавок, які будуть йти, починаючи з горловини. Наприклад, відомо, що після розрахунків на горловину потрібно набирати петлі, кількість яких відповідає шістдесяти, тоді мірка номер два складе сто двадцять петельок, а мірка номер три – сто п’ятдесят шість. Від рівня горловини до другої мірки пров’язується десять рядів, тобто доведеться виконувати шість разів для кожного ряду. Усього додатково додасться шістдесят петельок.
Зростання спицями (покрокова інструкція)
Найчастіше для виконання дитячих виробів на спицях він не потрібний, зате дорослим речам без нього не обійтися. Саме він забезпечує найбільш точну та правильну посадку на фігуру, такого складного елемента, як кокетка.
Завдяки йому виріб виглядає, як влитий, не роблячи спроб «поїхати» назад, що пов’язано з тим, що на спині, як правило, виріз розташований вище, ніж на грудях. Різницю в два чи три сантиметри і дозволяє компенсувати паросток.
Можна вив’язати такий елемент, скориставшись одним із запропонованих способів:
- У першому випадку вив’язування різниці можна здійснити відразу, для чого пров’язується у спинки певна кількість рядів, а потім тільки в’яжеться кокетка по всій довжині;
- У тором, паросток в’яжеться після закінчення роботи.У готової кокетки загальну кількість петель необхідно поділити на чотири сектори – пари рукавів, спинки та передньої частини. Спочатку у спинки пов’язується сантиметри два або три, а потім уже йде виконання всього виробу.
Приклади моделей з кокеткою
Гарно виглядатиме кофта ніжно блакитного відтінку, яку прикрасить витончений ажур на кокетці. Схема запропонована для сорок другого- сорок четвертого розміру. Для виконання роботи знадобиться пряжа блакитного відтінку – триста грамів.
Найкраще, щоб до її складу входила віскоза (сімдесят відсотків), бавовна (тридцять відсотків). В’язання виконується на кругових спицях номер два з половиною. Потрібно додатково, як шпилька, на яку петлі зніматимуться, так і ще спиці.
Покрокова інструкція
- Спершу в’яжуть гумку віч-на-віч, де лицьова схрещена;
- Пров’язують лицьову гладь за розрахунковим розміром;
- Згідно зі схемою виконується ажурна частина;
- Набравши двісті п’ятдесят петель на спиці з круговою системою, в’яжеться гумка віч-на-віч розміром п’ять сантиметрів.
Скориставшись спицями можна до спекотного літа підготувати оригінальну річ у вигляді топа з ажуром на кокетці. Тут важливе значення має вибір пряжі.
Рекомендується стрейч, завдяки якому виріб виглядає просто чудово, а носити його приємно в саму спеку.
При розмірах тридцять шість-тридцять вісім пряжі знадобиться двісті п’ятдесят грамів. До складу обов’язково має входити як віскоза – дев’яносто п’ять відсотків, так і лайкра – п’ять відсотків. В’язання виконується на спицях за номером два. Додатково знадобиться гачок такого самого розміру.
Фото в’язання кокетки (гачком та спицями)