Поради та рекомендації
Початківцям ручниця буде простіше приступати до роботи.Якщо вони зможуть правильно скористатися такими рекомендаціями:
- Вибрати гачок меншим розміром, щоб вигляд виробу був не тільки щільним, але й рівномірним;
- Зазвичай напрямок в’язання рухається по спіралі, причому в роботі беруть участь обидві петельки. У схемах варто обов’язково звертати увагу на те, яка саме петелька має бути підчеплена, щоб зрештою отримати стійку іграшку. Для досвідченої майстрині це не важливо, тому що зручніше в’язати за одну певну петельку, щоб отримати більш витончений виріб;
- Щільність в’язки повинна бути щільною, але, при цьому, дозволяти голці входити в полотнище;
- У практично будь-якої іграшки деталі виконуються окремо, за рідкісним винятком, коли не потрібно використовувати надалі наповнювач;
- Для зшивання фрагментів нитка використовується та сама. Її можна просто розділити, якщо вона надмірно товста. Для того, щоб отримати щільне зшивання можна застосувати як зубну нитку, так і джинсову;
- Кінці не повинні бути короткими, щоб пізніше не висунулися назовні, після того, як їх сховають усередину;
- Кінцевості зазвичай наповнюються обтяжувачем – пластмасовою півсферою, овалом, кулькою;
- Як фарби на акриловій основі, так і звичайна косметика може стати в нагоді для того, щоб оформити мордочку;
- Приступаючи до збирання, варто зосередитися, оскільки такий момент багато в чому визначає якість виробу. Перегляньте схему з описом, а також перевірте іграшку на предмет стійкості, для чого використовують шпильки для скріплення деталей;
- Набивається іграшка зазвичай досить щільно, за винятком голови, у якої повинні зберегтися пружні якості;
- В’язування одягу проводиться за допомогою тоншої пряжі. Якщо розмір виробу менше десяти сантиметрів, то оптимальним буде «ірис».
