Як в’язати мотив: основні правила створення бабусиного мотиву, ірландського мережива та афганської квітки.
Одним з перших прийомів, які намагаються освоїти в’язальниці-початківці, є в’язання різних мотивів. Але що це таке? Під мотивом мають на увазі невеликі елементи (розміри можуть змінюватись в залежності від обраного виробу та побажань самої майстрині). Їхня особливість у тому, що відповідно до однієї схеми необхідно зробити певну кількість однакових елементів.
Їх розрізняють за різними рівнями складності. Однак, для оволодіння навіть найлегшими вам буде достатньо гачка та знання, як в’язати повітряні петлі, стовпчики з одним-двома накидами та стовпчики без накидів. На додаток до всього, для з’єднання окремих фрагментів, вам знадобиться деякі види сполучних швів.
За допомогою мотивів можна створити будь-який елемент одягу. Починаючи від шарфу та закінчуючи светром. Дуже цікаво виглядають пледи, килимки, покривала та серветки.
А найголовніше, що тут можна чергувати нитки різних кольорів, продумувати свої індивідуальні поєднання та комбінації, і ваша робота завжди буде неповторною та унікальною!
Види мотивів
Чим більше майстриня в’язатиме, чим більше нових візерунків освоюватиме, тим більше досвіду у неї буде. Отже, у неї не виникне жодних складнощів у тому, щоб освоїти всі види мотивів.
А розділити їх можна на кілька груп:
- Круглі мотиви.
- Квадратні мотиви.
- Трикутні мотиви.
- Многокутні мотиви.
- Овальні мотиви.
- Квіткові мотиви.
- Мотиви у техніці безвідривного в’язання.
- Ірландське мереживо.
Як бачимо, тут перерахований досить значний список елементів різних форм і варіацій. Експериментуючи з різними розмірами, можна навіть створити річ у техніці «фріформ» (пер. з англ. – вільна форма).
Кругі мотиви
Починають свій шлях, як правило, з таких нескладних елементів. Ті самі серветки в’яжуться по колу. А вміння правильно використовувати круглі фрагменти зможе освіжити навіть звичайнісіньку річ або аксесуар.
Алгоритм дій завжди простий. Давайте розберемо його на простому прикладі:
- Набирається ланцюжок з повітряних петель з наступним замиканням у коло – 4 ст. п.
- Перший ряд складається з 8 стовпчиків без накиду.
- У другому ряду кількість петель подвоюється: у кожен стовпчик попереднього ряду пров’язується по 2 стовпчики без накиду. Кінець ряду з’єднується сполучною петлею.
- У третьому ряду кількість добавок зменшується, щоб отримане коло було рівним і не збиралося подібно до воланів. Поповнення робиться через оду петлю.
- У наступному ряді збільшення роблять через 2 петлі, потім через 3, 4 і так далі.
Якщо не робити мотив ажурним, а слідувати запропонованому опису, ви вже можете отримати простенький килимок або плед. Пам’ятайте, простота в більшості випадків прикрашає набагато краще, ніж хитромудрості.
Овальні мотиви
Тепер, коли вам підвладні кола, можна приступити до складніших елементів. Овал у в’язанні складається з двох половинок кола та квадрата, розташованого між ними. У округлих частинах робляться надбавки, а ось там, де полотно рівне, в’яжіть без змін.
За основу для овалу можна взяти добре відомий квадрат і виконати його різними кольорами. Ефект буде незвичайним.
Трикутники та квадрати
Трикутники, як і квадрати з прямокутниками, виглядають досить ефектно. Їх можна в’язати різними способами – по колу чи укороченими рядами. У будь-якому разі результат виходить цікавим.
Найбільш функціональними прийнято вважати чотирикутні мотиви. З їх допомогою цілком можливо створити будь-який виріб чи то плед, тапочки або жилет.Найпростіше, звісно, в’язати квадрати по колу.
Наприклад:
- Пров’язується повітряний ланцюжок або кільце амігурумі (особлива петелька, яку за бажанням роблять більше або менше залежно від петель, що в неї пров’язані).
- У кільце пров’язують 1 ст. бн. ,1 ст. п., 1 ст. бн. ,1 ст. п., 1 ст. бн. ,1 ст. п., 1 ст. бн. ,1 ст. п.. Замикається ряд сполучної петлі. Для в’язальниць-початківців краще помітити повітряні петлі маркерами, щоб потім розуміти, де починаються лінії.
- У другому ряду потрібно пров’язати по 2 ст. бн. над в. п. та у петлі підстави по 1 стовпчику.
Найлегшим і найпоширенішим вважається мотив під назвою «бабусин квадрат». Виглядає він справді красиво і по-бабусиному просто.
За однією з версій, специфіка його вив’язування бере свій початок ще з часів, коли в будинках не було електрики, і жінки в’язали на дотик.
Многокутники, ажур та квіти
Для фрагментів, що мають більше 4 кутів, також застосовується техніка в’язання по колу. Формуються вони теж із стовпчиків та повітряних петель, які задають основні осі.
Ажурні мотиви, так само як і квіткові, вимагають від майстринь якого-небудь досвіду. Схеми, які пропонуються для них, складніші.
Від вас потрібно бути дуже уважними під час роботи, і приділяти увагу дрібницям, щоб потім не довелося перев’язувати один, а то й кілька рядів.
Ірландське мереживо
Цей вид в’язання отримав свою назву не просто так. Воно є гордістю Ірландії, і бере свій початок саме звідти. Незважаючи на здавалося б суворий клімат і непрості умови життя, там зародилося таке чудове витончене мистецтво, яке виглядає дуже повітряно.
В його основі лежить принцип пров’язування окремих шматочків – квітів, пелюсток, листочків, об’ємних ягід та ін. – а після їх з’єднання сіточкою у вільному виконанні.
Техніка досить копітка, але кінцевий результат дозволяє забути про труднощі виробництва і милуватися отриманим виробом як справжнісіньким витвором мистецтва.
Безвідривний спосіб в’язання мотиву
Істотним недоліком фрагментарного в’язання є те, що після закінчення кожного елемента потрібно обрізати нитку, закріплювати її та ховати. Більше того, у процесі роботи ви одразу можете зрозуміти, наскільки вам підходить поєднання тих чи інших шматочків.
Полотно виглядає цілісним, витрата пряжі виходить меншою.
- Зв’язати таким способом можна як прямокутне полотно, так і кругле, овальне та ромбоподібне.
- Техніка полягає у пров’язуванні половини першого елемента, потім другого і так до необхідної кількості.
- Після доповнюються другі половинки і з нового ряду все починається спочатку.
Фото ідей для в’язання мотивів
