Туніське вязання гачком: опис техніки, схем та поетапного створення красивих візерунків з майстер-класу з уроками для новачків (125 фото)

Туніське в’язання — основи та практика від А до Я. В’яжемо спицями та гачком пледи, подушки та покривала з оригінальним візерунком

Тим в’язальницям, які вже знайомі із традиційними способами в’язання, підійде новий спосіб – туніське в’язання. Цей спосіб є гібридом в’язання на спицях та гачком.

Підходить і в’язальницям з досвідом, і новачкам. З його допомогою можна створити досить оригінальні речі.

Історія Туніського в’язання

Туніське в’язання один із найдавніших видів творчості. За однією з легенд моряки з Тунісу за допомогою видовженого гачка плели рибальські сітки. І це було дуже практично.

Пізніше подовжений гачок став використовуватися для виробництва та інших виробів: предметів одягу, побуту, інтер’єру та ін.

У Європу цей вид творчості прийшов у дев’ятнадцятому столітті. В даний час спосіб туніського в’язання широко застосовується в багатьох країнах світу.


Для яких речей підходить спосіб туніського в’язання

Часто туніське в’язання використовується для створення жакетів, пальто, усіляких предметів побуту.Ідеальним буде створення сумок – вони не деформуються і чудово зберігають форму.

Якщо потрібно зв’язати м’який светр, що добре тягнеться, то його краще не в’язати туніським в’язанням. У всьому іншому цей спосіб буде ідеальним: ковдра, плед, декоративна подушка, килимок, шкарпетки, домашні капці, пальто, кардигани, шапки, рукавиці…










Необхідні інструменти

Через особливості в’язання цим способом пов’язаний виріб (частина виробу) по ширині не буде більше довжини гачка, що використовується, і прямим подовженим гачком зручно в’язати досить необ’ємні вироби: шкарпетки, шарфи, сумочки. Для виробів більшого розміру доведеться в’язати кілька полотен і потім їх зшивати.

Для зручності в’язання рекомендується придбати наступні гачки:

  • Прямий (30-45 см) із заглушкою на кінці. Вона запобігає зісковзуванню петель.
  • Гак з ліскою. На кінці волосіні приделана заглушка так само запобігає зісковзування петель. Лісочка може бути довжиною до 1 м. Такий гачок зручно використовувати для створення великих виробів (пледів, ковдр, кардиганів).При цьому варіанті довжина гачка стандартна.
  • Подвійний гачок – він може бути з головкою на обох кінцях або з ліскою, як кругові спиці, але замість спиць гачки – підійде для в’язання по колу (шапки, килимки)

Гачки можуть бути пластмасові, металеві та дерев’яні. Вибір завжди залишається поза рукоділкою.

Незвичайність туніського в’язання

Специфікою туніського в’язання є те, що в процесі в’язання виріб не повертають, як це роблять при в’язанні спицями або звичайним гачком. Спочатку в’яжеться звичайний ланцюжок.

  • У першому ряду на петельках ланцюжки набирають петлі. Роблять це від правого краю виробу до лівого та кожну набрану петельку залишають на гачку.
  • Після завершення ряду в ньому має вийти стільки ж петель, скільки і в ланцюжку.
  • Наступний ряд в’яжуть від лівого краю виробу до правого, витягуючи робочу нитку через кожні дві петлі.
  • Далі слідує повторення рядів 1-2. Повітряну петлю підйому не потрібно в’язати.

Полотно, пов’язане в цій техніці, виходить досить щільним і нееластичним, як при в’язанні спицями або звичайним гачком.






У туніському в’язанні, так само як і при в’язанні спицями або звичайним гачком, можливе виконання рельєфних та жаккардових візерунків. Залежно від точки введення інструменту та способу захоплення нитки виходить той чи інший візерунок.

Потрібно зазначити, що при туніському в’язанні витрата пряжі на 20% менша, ніж при в’язанні звичайним гачком.


Особливості пов’язаного полотна

Туніське в’язання відрізняє і техніка, і інструмент, і готовий результат. Пов’язане полотно виходить досить щільне, не деформується під час прання та в процесі носіння/використання.

Однак пов’язане полотно при туніському в’язанні схильно закручуватися. Закінчивши в’язати, його рекомендується обробити парою, щоб вона розпрямилася. Також можна розкласти полотно на рівній поверхні, збризкати водою та просушити. Воно також розпрямиться.

Корисні поради

Рекомендується завжди перед в’язанням виробу зробити пробник. На упаковці з нитками, звичайно, написаний номер інструменту, що підходить до неї, проте щільність в’язки у рукоділниць різна, тому рекомендується підібрати свій гачок, що підходить саме до цих ниток.

У даній техніці в’язання рекомендується брати гачок на один розмір товщі, ніж при звичайному гачковому в’язанні.

  • Новачку варто починати в’язати з нескладних виробів, які можна пов’язати видовженим прямим гачком. З набуттям хоча б невеликого досвіду можна в’язати більш об’ємні вироби та використовувати інші варіації гачків.
  • Рекомендується петлі набирати не дуже туго – інакше через них досить важко витягнути нитку і полотно стане ще щільнішим.








Пледи рекомендується в’язати смугами, рівними довжині гачка. Потім ці смуги зшиваються та готовий плед.

Позначення петельок у схемах цього в’язання розходиться з позначенням петельок при в’язанні звичайним гачком.Тому навіть досвідченим в’язальницям слід познайомитися з цими позначеннями, щоб без проблем читати схеми та отримувати повне задоволення від в’язання.

Кухонна прихватка простою в’язкою (майстер-клас)

Опанувати техніку туніського в’язання можна з користю справи, зв’язавши кухонну прихватку.

Послідовність дій:

  1. Зв’язати простий ланцюжок – його довжина дорівнює бажаній ширині прихватки. Ланцюжок зазвичай не вважається за ряд.
  2. У першому ряду послідовно у всі петельки ланцюжка просмикнути головку гачка і витягнути нитку. Петельки повинні бути на гачку. Необхідно, щоб число петельок цього ряду дорівнювало числу петельок зв’язаного ланцюжка. В’язка від правого краю виробу до лівого.
  3. Наступний ряд (2) буде зворотним і в’яжеться без повороту роботи: необхідно захопити головкою гачка нитку і витягнути її через дві сусідні петлі. Ця дія закриє їх. В’язка від лівого краю виробу до правого.
  4. Наступний ряд (3) в’яжеться аналогічно першому, проте головка гачка вводиться у вертикальну частину петельки. В’язка від правого краю виробу до лівого. Особливу увагу варто привернути до себе ліву кромкову петлю. Вона витягується із завершальної петельки попереднього ряду через обидві вертикальні стінки виворітного боку та одну стінку лицьової сторони.
  5. У четвертому ряду всі петлі закриваються так само, як у ряді 2.
  6. Далі повторюються ряди 3-4 таку кількість разів, якою висоти хочеться отримати прихватку. Закривати якимось особливим чином петлі при закінченні в’язання не потрібно – вони й так закриті.
  7. Для гарного оздоблення краю прихватки по периметру її можна обв’язати простим гачком і зробити петельку. Прихватка готова, а з нею набутий досвід в’язання у туніській техніці.

Фото Туніського в’язання